У цій статті йдеться про, мабуть, найчисельнішу групу підлогових покриттів, що називається лінолеумом. Хоча в Європі лінолеумом називають рулонний матеріал, що складається виключно з натуральних компонентів. Але, незважаючи на свою багатовікову історію, натуральний лінолеум на нашому ринку є матеріалом відносно молодим, а от його «полімерний тезка», навпаки, вже давно й добре знайоме покриття. Наша доблестна полімерна промисловість випускала кілька видів рулонних підлогових покриттів: алкідний, гліфталевий, колоксиліновий (нітроцелюлозний), резиновий (релін), полівінілхлоридний. У процесі природного відбору вижив найбільш конкурентоспроможний вид – полівінілхлоридний (ПВХ) лінолеум. Не вдаючись у хімічні подробиці його будови, можна сказати, що в порівнянні з іншими покриттями, виробництво ПВХ лінолеуму є більш екологічним, як, власне, й результат цього виробництва. А сьогодні екологічний фактор є одним з вирішальних при виборі підлогових покриттів, особливо побутових груп. До того ж за рядом експлуатаційних характеристик ПВХ лінолеум на голову вище своїх опонентів. Задовольняють вітчизняні потреби в лінолеумі сьогодні в основному зарубіжні виробники ПВХ покриттів (Tarkett-Sommer, Forbo, Armstrong-DLW, Gerflor, Polyflor, Graboplast тощо). На жаль, місцевих аналогів поки що не існує. Невеликі виробництва ще збереглися, але випускаємий ними матеріал може конкурувати з європейським, хіба що в ціновому плані. Про якісні відповідності і говорити не доводиться, адже вдосконалення технології виробництва для випуску продукції, що відповідає функціональним та естетичним вимогам сучасності, завдання для багатьох вітчизняних виробництв, м'яко кажучи, не реальна.
Подібно до того, як попит породжує пропозицію, так і різноманіття вимог до підлогових матеріалів визначило значний номенклатурний ряд цієї продукції. А вимоги до підлогових покриттів з кожним роком стають все жорсткішими й жорсткішими. Це і так звані «чисті кімнати» фармацевтичної та харчової промисловості, медичних установ; антистатичність підлогових покриттів електронної промисловості; токопровідні покриття для приміщень з високою концентрацією електроприладів, протиковзкі підлоги для вологих приміщень, теплоізоляційні, звукоізолюючі покриття для дому; особливі вимоги до зносостійкості промислових покриттів, оригінальний дизайн офісних і торгових приміщень тощо. Більшість виробників пропонують по кілька різноцільових колекцій ПВХ покриттів: для комерційного та побутового (домашнього) використання. Кожен з цих видів має певні, характерні для своєї групи використання якісні особливості. Наприклад, вимоги підвищеної зносостійкості є домінуючими при виборі комерційного покриття, і зовсім не є визначальними для домашнього лінолеуму, де на перший план виходять такі властивості, як теплоізоляція, звукоізоляція та амортизація рухів. І вартість комерційних покриттів, як правило, у 2-3 рази вища за домашній лінолеум. На жаль, останній фактор часто має вирішальний вплив на вибір покриття, і не рідкість випадків, коли домашні колекції лінолеуму використовують не за призначенням. Внаслідок такої економії житловий лінолеум, не призначений для інтенсивного використання в громадських приміщеннях, «убивається» в 4-6 разів швидше, ніж комерційний. Значно полегшити кінцевому споживачеві шлях до правильного вибору матеріалу покликана європейська класифікація (EN 685), що визначає області застосування покриттів (табл.). За відповідною піктограмою та числовим значенням у технічній документації можна легко визначити приналежність до того чи іншого класу покриттів.